гов-гов —
ГОВ-ГО́В, виг. Підсил. до гов. [Іван:] Та он же й вони йдуть сюди. Он і Омелько, і Савка! (Гука). Гов-гов!.. (М. Кропивницький); Денис .. гукнув, як гукають у лісі: – Гов-гов, Мар'яно! (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
гов-гов —
ГОВ-ГОВ, виг. Підсил. до гов. Денис.. гукнув, як гукають у лісі: — Гов-гов, Мар’яно! (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 229).
Словник української мови в 11 томах