годувати —
-ую, -уєш, недок., перех. 1》 Давати кому-небудь їжу. || Давати корм тваринам, птахам і т. ін. || Давати дитині грудь. 2》 Утримувати кого-небудь. 3》 перен. Бути джерелом засобів до існування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
годувати —
ГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. 1. Давати кому-небудь їжу. Годують нас дуже добре, смачне все і свіже і гарно подане (М. Коцюбинський); Знедолена ходила [Катерина] між людьми, під тином в Старосіллі ночувала і, змоченим гарячими слізьми...
Словник української мови у 20 томах
годувати —
Годуй біду, а вона каже: я ще прийду. Одної біди позбудешся, а друга вже є. Нагодуй лінивого раз, а вія все хоче. Діти годувати, то не меду лизати. Виховання дітей, це тяжке та гірке завдання. Годуй в зимі пєцушка, будеш мати літом пастушка.
Приповідки або українсько-народня філософія
годувати —
баглаї́ би́ти (годува́ти). Нічого не робити, ледарювати. От, баглаї б’є (М. Номис); Замість праці ти баглаї годував та завидував усім (М. Кропивницький). годува́ти бе́бехами (буханця́ми) кого і без додатка. Бити кого-небудь.
Фразеологічний словник української мови
годувати —
ГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Давати кому-небудь їжу. Годують нас дуже добре, смачне все і свіже і гарно подане (Коцюб., III, 1956, 332); Знедолена ходила [Катерина] між людьми, під тином в Старосіллі ночувала і, змоченим гарячими слізьми...
Словник української мови в 11 томах
годувати —
Годувати, -дую, -єш гл. 1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Ном. № 1606. Вовка ноги годують. Ном. № 7207. 2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Шевч. 99.
Словник української мови Грінченка