Орфографічний словник української мови

горбинка

горби́нка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. горбинка — -и, ж. Невелика випуклість, округле підвищення на чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. горбинка — ГОРБИ́НКА, и, ж. 1. Опуклість у середній частині носа. З горбинкою ніс загнувся йому гаком, нагадуючи дзьоб у хижого птаха (М. Старицький); У нього були красиві губи й ніс з горбинкою (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. горбинка — див. горб  Словник синонімів Вусика
  4. горбинка — ГОРБИ́НКА (невелика випуклість), ГО́РБИК, ГОРБО́ЧОК пестл. Крильця її рівного, з ледь помітною горбинкою носа і досі дихають переляком (М. Стельмах); Щира любов не приглядається, чи карі очі, чи чорні очі, чи з горбиком ніс (Г.  Словник синонімів української мови
  5. горбинка — ГОРБИ́НКА, и, ж. Невелика випуклість, округле підвищення на чому-небудь. З горбинкою ніс загнувся йому гаком, нагадуючи дзьоб у хижого птаха (Стар., Облога.., 1961, 24); У нього були красиві губи й ніс з горбинкою (Донч., III, 1956, 292).  Словник української мови в 11 томах