Орфографічний словник української мови

горосходжувач

горосхо́джувач

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. горосходжувач — -а, ч. Той, хто сходить на гори.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. горосходжувач — ГОРОСХО́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що альпіні́ст. Українські горосходжувачі впевнено пробивалися все далі й далі вглиб невідомої гірської країни (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. горосходжувач — АЛЬПІНІ́СТ (той, хто піднімається на важкодоступні гірські вершини, льодовики), ГОРОСХО́ДЖУВАЧ рідше. По голих крутих скелях лише добрі альпіністи могли проходити (П.  Словник синонімів української мови
  4. горосходжувач — ГОРОСХО́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що альпіні́ст. Першими людьми, які зійшли на сніговий конус Хан-Тенгрі, були українські горосходжувачі (Рад. Укр., 15.IX 1956, 4).  Словник української мови в 11 томах