Орфографічний словник української мови

граблина

грабли́на

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. граблина — -и, ж., розм. Те саме, що граблище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. граблина — ГРАБЛИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що гра́блище. Вони [батько і дядько] билися великими кілками, граблинами, держаками вил, тримаючи їх в обох руках, як стародавні воїни (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. граблина — див. держак  Словник синонімів Вусика
  4. граблина — ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм.  Словник синонімів української мови
  5. граблина — ГРАБЛИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що грабли́ще. Грабельний механізм [поперечних тракторних граблів] складається з двох обертових дисків, до яких шарнірно прикріплено шість граблин (Механ. і електриф..  Словник української мови в 11 томах