Орфографічний словник української мови

грякати

гря́кати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. грякати — -аю, -аєш, недок., розм. Створювати, видавати сильний звук, шум, стук під час ударів, поштовхів, коливань, розривів і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. грякати — див. гриміти; пиячити; стукати  Словник синонімів Вусика
  3. грякати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. грякати — ГРЯ́КАТИ, аю, аєш недок., розм. Створювати, видавати сильний звук, шум, стук при ударах, поштовхах, коливаннях, розривах і т. ін. Брязкають ключі в коридорі, грякають двері (Тесл., З книги життя, 1918, 106); Почалася дощова, грозова злива..  Словник української мови в 11 томах
  5. грякати — Грякати, -каю, -єш гл. = грюкати.  Словник української мови Грінченка