Орфографічний словник української мови

гуано

гуа́но

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гуано — невідм., с. Природний продукт розкладу пташиного посліду в умовах сухого клімату, що використовується як добриво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гуано — гуа́но (ісп. guano, з мови кечуа) поклади висушеного в умовах сухого клімату посліду морських птахів. Цінне добриво.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. гуано — Виділення морських птахів (гол. чином бакланів, пеліканів, пн. олуш), використовують як добриво ще з часів інків.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. гуано — ГУА́НО, невідм., с. Природний продукт розкладу пташиного посліду в умовах сухого клімату, що використовується як добриво. Сухий мул називають ще пудретом..  Словник української мови в 11 томах