Орфографічний словник української мови

губрій

губрі́й

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. губрій — -я, ч., розм. Те саме, що губань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. губрій — ГУБА́НЬ розм. (людина з великими, товстими губами), ГУБРІ́Й розм. — Ніколи б я не могла любити такого чоловіка, як той губань Порицький (Леся Українка); — Наш губрій підчепив дочку самого Дорошенка, самого головного інженера металургійного заводу (П. Загребельний).  Словник синонімів української мови
  3. губрій — ГУБРІ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що губа́нь. — Бачив? — сказав Степан до Василя. — Наш губрій підчепив дочку самого Дорошенка, самого головного інженера металургійного заводу (Загреб., Спека, 1961, 72).  Словник української мови в 11 томах