Орфографічний словник української мови

гугніння

гугні́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гугніння — -я, с. Дія за знач. гугнити, гугніти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гугніння — ГУГНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. гугни́ти, гугні́ти і звуки, утворювані цією дією. День за днем тяжче жити Марічці. До хати внадився Петро.. Доводив її до болю своїм.. бездушним гугнінням (Круш., Буденний хліб.., 1960, 351).  Словник української мови в 11 томах