густи —
ГУСТИ́ див. гуді́ти.
Словник української мови в 11 томах
густи —
Густи, -ду, -деш гл. 1) Гудѣть. Грім гуде. Ном. № 7215. Аж земля гула під ногами. Левиц. І. 378. Голосно й жалібно гув новий дзвін. Левиц. І. 388. Дощечка густиме та гуркатиме. Чуб. ІІІ. 99. Шумить, гуде вітер по дуброві. Лукаш. 70.
Словник української мови Грінченка