давніш —
Давні́ш, давні́ше, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
давніш —
Давніш нар. 1) Сравнит. ст. отъ давно. 2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять.... — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів». Гліб. 42.
Словник української мови Грінченка