двояко —
Присл. до двоякий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
двояко —
ДВОЯ́КО. Присл. до двоя́кий. ..сторонні люди, розбираючись в тому, що відбувається у них перед очима, можуть двояко ставитися до боротьби (Ленін, 19, 1950, 24); На душі двояко. Сумно й хвилями радісно (Коб., III, 1956, 80).
Словник української мови в 11 томах