двоїна

двоїна́

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. двоїна — -и, ж. Граматична категорія (форма) числа, властива деяким давнім мовам, яка вказує на те, що йдеться про два предмети.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. двоїна — Двоїна́, -ни́, -ні́, -но́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. двоїна — ДВОЇНА́, и́, ж. Граматична категорія (форма) числа, властива деяким давнім мовам, яка вказує на те, що йдеться про два предмети. Діюча в старій мові форма двоїни на означення двох або парних предметів, рідше трьох чи чотирьох, відмерла (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 306).  Словник української мови в 11 томах