Значення в інших словниках
-
дека —
Дека — deck — Deckel — робоча поверхня концентраційного столу прямокутної або ромбоподібної форми, встановлена з нахилом у поздовжньому та поперечному напрямках.
Гірничий енциклопедичний словник
-
дека —
-и, ж. 1》 Частина корпусу (коробки) струнних та інших музичних інструментів, що відбиває і посилює звук. 2》 Деталь молотильного апарата у молотарки, комбайна; підбарабанник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дека —
(нім. Decke — покришка) — частина корпусу струнних музичних інструментів, призначена для створення резонансу (посилення збагачення) звука натягнутих над нею струн. У струнних інструментів (скрипкових, гітари) дві...
Словник-довідник музичних термінів
-
дека —
де́ка I.десять грамів (ст): До пляцка даш три дека масла (Авторка) ◊ ви́пити по п'ять де́ка випити по 50 (а насправді більше) грамів алкоголю (Лучук) (м, ср, ст): Куме, вип'єм по п'ять дека, та посидьте в нас трохи...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
дека —
де́ка (нім. Decke, букв. – покрив, кришка) 1. Частина корпусу струнних інструментів. Виготовляють з резонансної деревини (ялини, ялиці тощо), є посилювачем і випромінювачем звука. В деяких інструментах (гіджак, банджо) Д. роблять з шкури або міхура.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
дека —
ДЕ́КА, и, ж. 1. Частина корпусу (коробки) струнних та інших музичних інструментів, що відбиває і посилює звук. Кожний музичний інструмент має свій резонатор — деку коробки, дерев’яну трубку, мідний розтруб, рупор тощо (Худ. чит..
Словник української мови в 11 томах