Орфографічний словник української мови

декваліфікація

декваліфіка́ція

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. декваліфікація — Іноді плутають іменники декваліфікація та дискваліфікація, підмінюють їх один одним, чим викривлюють зміст сказаного, написаного. Варто нагадати, що декваліфікація – то втрата професійних знань, навичок. Декваліфікація інженера. Часткова декваліфікація.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. декваліфікація — ДЕКВАЛІФІКАЦІЯ – ДИСКВАЛІФІКАЦІЯ Декваліфікація, -ї, ор. -єю. Втрата особою кваліфікації, спеціальних знань, досвіду: декваліфікація педагога, повна декваліфікація. Дискваліфікація.  Літературне слововживання
  3. декваліфікація — -ї, ж. Втрата кваліфікації, спеціальних знань і досвіду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. декваліфікація — декваліфіка́ція (від де... і кваліфікація) втрата професійних знань, досвіду.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. декваліфікація — ДЕКВАЛІФІКА́ЦІЯ, ї, ж. Втрата кваліфікації, спеціальних знань і досвіду.  Словник української мови в 11 томах
  6. декваліфікація — рос. деквалификация втрата професійних знань (досвіду, навичок).  Eкономічна енциклопедія