декламація

деклама́ція

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. декламація — -ї, ж. 1》 Мистецтво виразного читання літературних творів, зокрема віршів. || Те саме, що декламування. 2》 перен. Манера говорити штучно піднесено; пишномовні слова, промови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. декламація — деклама́ція, декламува́ння (лат. declamatio, від declamo – вправляюся в красномовстві) 1. Мистецтво виразного читання літературних творів, зокрема віршів. 2. Малозмістовна, пишномовна промова або стаття.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. декламація — ДЕКЛАМА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Мистецтво виразного читання літературних творів, зокрема віршів; // Те саме, що декламув́ання. Муне-Сюллі декламував Отелло в той час, як сьому маврові було зовсім не до декламації (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах