Значення в інших словниках
-
деклінація —
Декліна́ція: — відмінювання за відмінками [37] — відхилення; дієвідміна [21]
Словник з творів Івана Франка
-
деклінація —
-ї, ж. 1》 фіз. Відхилення магнітної стрілки від меридіана. 2》 грам., заст. Відмінювання частин мови. || Відміна.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
деклінація —
див. девіяція
Словник чужослів Павло Штепа
-
деклінація —
декліна́ція (від лат. declinatio – відхилення) відхилення магнітної стрілки від географічного меридіана.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
деклінація —
ВІДМІ́НА (група іменників, що мають спільну систему відмінкових закінчень), ДЕКЛІНА́ЦІЯ заст. В українській мові розрізняють чотири відміни іменників (з посібника); Це слово (фрукт) латинське четвертої деклінації (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови
-
деклінація —
Декліна́ція, -ції, -цією (лат.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
деклінація —
ДЕКЛІНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. фіз. Відхилення магнітної стрілки від меридіана. 2. грам., заст. Відмінювання частин мови; // Відміна. — Це слово латинське четвертої деклінації, ..тим-то треба казати фрукт, а не фрукта (Н.-Лев., III, 1956, 18).
Словник української мови в 11 томах