Орфографічний словник української мови

делювій

делю́вій

іменник чоловічого роду

відкладення на схилах та біля підніжжя гір і височин, що утворюються внаслідок змивання продуктів вивітрювання гірських порід дощовими або талими водами

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. делювій — Делювий — deluvium, talus deposits — Deluvium, Deluvialboden — продукти вивітрювання гірських порід (глина, пісок, щебінь та ін.), наноси, що утворюються біля підніжжя та на ниж. частинах схилів висот внаслідок змиття зруйнованих г.п. з верх.  Гірничий енциклопедичний словник
  2. делювій — -ю, ч. Продукти вивітрювання гірських порід, що нагромаджуються біля підніжжя гір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. делювій — Змив  Словник чужослів Павло Штепа
  4. делювій — ДЕЛЮ́ВІЙ, ю, ч., геол. Відклади на схилах та біля підніжжя гір і височин, що утворюються внаслідок змивання продуктів вивітрювання гірських порід дощовими або талими водами. Дно яру затягується делювієм і поступово вирівнюється. Яр поступово перетворюється на балку (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  5. делювій — делю́вій (від лат. deluo – змиваю) продукти вивітрювання гірських порід (глина, пісок, щебінь та ін.), що нагромаджуються біля підніжжя гір і височин.  Словник іншомовних слів Мельничука