Орфографічний словник української мови

держало

де́ржало

іменник середнього роду

держак

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. держало — -а, с., діал. Держак (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. держало — див. держак  Словник синонімів Вусика
  3. держало — ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм.  Словник синонімів української мови
  4. держало — ДЕ́РЖАЛО, а, с., діал. Держак (у 1 знач.). Маленька лопатка на довгому держалі була коло нього (Перв., Мандрівники, 1935, 62).  Словник української мови в 11 томах