дефекат

дефека́т

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. дефекат — -у, ч. Те саме, що Дефекаційна грязь (див. дефекаційний).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дефекат — дефека́т (від лат. defaecatus – видалений) відхід цукрового виробництва, що містить вапно.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. дефекат — ДЕФЕКА́Т, у, ч. Те саме, що Дефекаці́йна грязь ( див. дефекаці́йний). Щодня з цукрових комбінатів Волині відправляють сотні автомашин, вщерть заповнених цінними промисловими відходами для вапнування кислих грунтів — дефекатом (Рад. Укр., 31.III 1964, 1).  Словник української мови в 11 томах