Орфографічний словник української мови

джерґотіти

джерґоті́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. джерґотіти — ДЖЕРҐОТАТИ бук. говорити швидко чужою мовою, приб. дзидзикати, (- птахів) скрекотати, скрекотіти; (- комах) цвірчати, цвіркати, цвіркотати, цвіркотіти, сюрчати, сюркотати, сюркотіти; (- дріт) деренчати; джеркотати, джеркотіти; пор. ЩЕБЕТАТИ.  Словник синонімів Караванського
  2. джерґотіти — Джерґотати, -ґочу, -чеш, джерґотіти, -ґочу, -тиш гл. 1) Сильно щебетать, чирикать. Щебечуть і джерґотять пташки, та шурхають ящірки в траві. МВ. І. 156. Также о крикѣ гусей. см. джеркотати. 2) Говорить на непонятномъ для слушателя языкѣ.  Словник української мови Грінченка