джиґунець —
-нця, ч. Зменш. до джиґун.
Великий тлумачний словник сучасної мови
джиґунець —
див. звабник; легковажний
Словник синонімів Вусика
джиґунець —
Джиґун, -на м. 1) Повѣса; ловеласъ. Ой джиґуне, джиґуне, який ти ледащо. Лавр. 61. Ой джиґун, джиґун, джиґунець, який гарний молодець. Чуб. V. 1125. 2) Родъ кушанья изъ сирівцю. О. 1862. VI. 43. Зварила мені мати джиґуна, наївсь, та все пити хочеться.
Словник української мови Грінченка