джмелик —
ДЖМЕ́ЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до джміль. Роззираюсь і завмираю від несподіванки, бо прямо переді мною сів на квітку джмелик (із журн.); * У порівн. Іскри летять на всі боки, як джмелики, так що Однокрил ледве встигав за ними очима: спіймати б хоч одну та в кубло... (Григір Тютюнник).
Словник української мови у 20 томах