дилетант —
(від італ. dilettante, лат. delektare — тішити, забавляти) любитель, який займається мистецтвом, в окремих випадках наукою без спеціальної чи фундаментальної підготовки. Похідні поняття: дилетантизм, дилетантство
Словник іншомовних соціокультурних термінів
дилетант —
-а, ч. Той, хто займається наукою або мистецтвом, не маючи спеціальної підготовки, систематичних знань; аматор. || Той, хто поверхово займається чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дилетант —
Капарник, маруда, невіглас, партач, див. аматор, грамотій, профан
Словник чужослів Павло Штепа
дилетант —
(іт. dilettante — аматор, любитель) — людина, яка займається мистецтвом, наукою тощо, не маючи необхідної професійної підготовки.
Словник-довідник музичних термінів
дилетант —
дилета́нт (італ. dilettante, від лат. delecto – усолоджую, тішу) особа, що займається якоюсь справою (в галузі науки, мистецтва тощо), хоч її знання в цій справі поверхові.
Словник іншомовних слів Мельничука
дилетант —
Людина, яка по-аматорськи, поверхово, без підготовки займається якоюсь галуззю знань, особливо мистецтвом чи наукою.
Універсальний словник-енциклопедія
дилетант —
АМА́ТОР (людина, що займається улюбленою справою без спеціальної підготовки, не як професіонал), ЛЮБИ́ТЕЛЬ, ДИЛЕТА́НТ. Повів (ув'язнений) своїми пукатими баньками нишком на аматора аеродромів (І. Багряний); Любителі шахів..
Словник синонімів української мови
дилетант —
ДИЛЕТА́НТ, а, ч. Той, хто займається наукою або мистецтвом, не маючи спеціальної підготовки, систематичних знань; аматор. Я так недавно почав писати (хоч маю 33 роки), і отак небагато написав (бо займаюся літературою, як дилетант)...
Словник української мови в 11 томах