Значення в інших словниках
-
дипломатія —
Зовнішньо-політична діяльність; П. інтриги, махінації, маневри; ЖМ. такт, тактовність, витриманість, (хитра) ФАМ. політика; У ФР. сприт, хитрування; ОК. мудрість, глузд, розсудливість.
Словник синонімів Караванського
-
дипломатія —
[диепломат'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
-
дипломатія —
-ї, ж. 1》 Діяльність уряду та спеціальних органів зовнішніх зносин щодо здійснення зовнішньої міжнародної політики держави, а також захисту інтересів держави за кордоном. || перен. Дипломатичні представники певної держави.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дипломатія —
диплома́тія (франц. diplomatie, від грец. δίπλωμα – лист, документ) 1. Офіційна діяльність глав держав, урядів та спеціальних органів зовнішніх зносин щодо здійснення зовнішньої політики й захисту прав та інтересів держави за кордоном.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
дипломатія —
розво́дити диплома́тію. Діяти обережно, приховувати свої справжні наміри. (Мотря:) Піду-таки до них додому та у старої Заморенчихи розпитаю. І справді, чого ж тут дипломатію розводити? (З. Мороз).
Фразеологічний словник української мови
-
дипломатія —
Диплома́тія, -тії, -тією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дипломатія —
ДИПЛОМА́ТІЯ, ї, ж. 1. Діяльність уряду та спеціальних органів зовнішніх зносин щодо здійснення зовнішньої міжнародної політики держави.
Словник української мови в 11 томах
-
дипломатія —
рос. дипломатия (фр. diplo- matie) — офіційна діяльність органів зовнішніх зносин держави, спрямована на здійснення мирними засобами завдань і цілей зовнішньої політики.
Eкономічна енциклопедія