Орфографічний словник української мови

дисгармоніювати

дисгармоніюва́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дисгармоніювати — -ює і дисгармонувати, -ує, недок. 1》 муз. Перебувати в дисгармонії, порушувати гармонію. 2》 перен. Бути в незгоді, в розладі, не виявляти узгодження, відповідності з чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дисгармоніювати — ДИСГАРМОНІЮВА́ТИ, ю́є і ДИСГАРМОНУВА́ТИ, у́є, недок. 1. муз. Перебувати в дисгармонії, порушувати гармонію. 2. перен. Бути в незгоді, в розладі, не виявляти узгодження, відповідності з чим-небудь. Коли письменник..  Словник української мови в 11 томах