Орфографічний словник української мови

дискурс

ди́скурс

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дискурс — (від лат. discursus — міркування, франц. discours — промова, виступ) сукупність висловлювань, міркувань, які стосуються певної проблематики, розглядаються у зв'язку з цією проблематикою, а також у зв'язках між собою  Словник іншомовних соціокультурних термінів
  2. дискурс — -у, ч. Розмова, словесна розправа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дискурс — Розправа, виклад, міркування  Словник чужослів Павло Штепа
  4. дискурс — ДИ́СКУ́РС, у, ч. Зв'язний текст, надфразна єдність. Під дискурсом звичайно розуміють мовлення, вписане в комунікативну ситуацію (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. дискурс — ДИСКУРС (від лат. discursus — бесіда, розмова) — 1) Д. в логіці — це міркування, тобто послідовність логічних ланок, кожна з яких залежить від попередньої і зумовлює наступну. 2)...  Філософський енциклопедичний словник
  6. дискурс — Ди́ску́рс, -су; -ку́рси, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)