Орфографічний словник української мови

диспетчер

диспе́тчер

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. диспетчер — Диспетчер — dispatcher; supervisor; foreman, monitor (programme), executive (manager) programme — *Dispatcher – 1) Оперативний розпорядник, який забезпечує виконання виробничих графіків...  Гірничий енциклопедичний словник
  2. диспетчер — -а, ч. 1》 спец. Програма, яка визначає порядок надання загального ресурсу, регулює хід будь-якого процесу та координує взаємодію ланок системи. 2》 Той, хто регулює рух транспорту або роботу підприємства з одного центрального пункту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. диспетчер — диспе́тчер (англ. dispatcher, від dispatch – швидко виконувати) оперативний розпорядник, який забезпечує виконання виробничих графіків, координує за допомогою системи диспетчеризації взаємодію всіх ланок підприємства.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. диспетчер — ДИСПЕ́ТЧЕР, а, ч. Той, хто регулює рух транспорту або хід роботи на підприємстві з одного центрального пункту. Оперативне керування шахтою зосереджується в руках двох диспетчерів, з яких один керує роботою всієї шахти в цілому...  Словник української мови в 11 томах
  5. диспетчер — рос. диспетчер (від англ. dispatcher, від dispatch — швидко виконувати) — працівник, який оперативно координує, регулює за допомогою технічних засобів хід виробничого процесу, контролює його відповідність раніше наміченому графіку виконання робіт, випуску продукції, руху транспортних засобів тощо.  Eкономічна енциклопедія