дитинно —
діал. Присл. до дитинний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дитинно —
ДИТИ́ННО, діал. Присл. до дити́нний. Тішився [хлопець], мов дитина, і, помимо своїх сильних плечей і пишної фізичної сили, виглядав дуже дитинно (Коб., II, 1956, 101); Сестру я вашу так любив — Дитинно, злотоцінно (Тич., До молоді.., 1959, 94).
Словник української мови в 11 томах