диференціальний — Орфографічний словник української мови

диференціальний — -а, -е. 1》 мат. Прикм. до диференціал 1). Диференціальна геометрія — розділ геометрії, який вивчає геометричні образи (криві, поверхні та ін.) засобами диференціального числення. 2》 Неоднаковий у різних умовах. Великий тлумачний словник сучасної мови
диференціальний — диференціа́льний (від диференціал) різницевий, різний; той, що залежить від якоїсь умови; ¤ д-е числення – частина вищої математики, що вивчає властивості й способи обчислення диференціалів (або похідних) та їх застосування; ¤ д-а геометрія... Словник іншомовних слів Мельничука
диференціальний — ДИФЕРЕНЦІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. мат. Прикм. до диференціа́л 1. Великий інтерес являють роботи математиків з теорії диференціальних рівнянь (Наука.., 11, 1956, 31). 2. Неоднаковий у різних умовах. Словник української мови в 11 томах