дляти —
дляю, дляєш, недок., розм., рідко. Не поспішати робити що-небудь; затягувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дляти —
ДЛЯ́ТИ, для́ю, для́єш, недок., розм., рідко. Не поспішати робити що-небудь; затягувати. Тож вони, не длявши справи, обдивилися місто, постояли трохи перед Будинком промисловості і вже тоді подалися на вокзал (Мик., II, 1957, 394).
Словник української мови в 11 томах