довіз

до́ві́з

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. довіз — довозу, ч. 1》 Дія за знач. довозити. 2》 Загальна кількість або загальна вартість товарів, доставлених у країну.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. довіз — Дові́з, -во́зу, -зові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. довіз — ДО́ВІ́З, до́во́зу, ч. 1. Дія за знач. дово́зити. Він думав про гуртову торгівлю сіллю, особливо в гірських повітах, де сіль, найпаче зимою, робиться страшенно дорога задля трудності довозу (Фр., VIII, 1952, 382); Довіз палива до Коломиї припинився (Мас.  Словник української мови в 11 томах