Значення в інших словниках
-
догнати —
[догнатие] дожеину, дожеинеш, дожеинеимо, дожеинеите; нак. дожеини, дожеин'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
догнати —
див. доганяти I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
догнати —
(-жену, женеш) док. (що); крим., мол. Зрозуміти. Леся Герасимчук зізналася, що усі можливі книжки вона прочитала ще в дитинстві, причому, за її ж власними словами, "мало" що в тому догнала" <...> (Книжник, 2001, № 12). БСРЖ, 160; ПСУМС, 22; СЖЗ, 36; ЯБМ, 1, 282.
Словник жарґонної лексики української мови
-
догнати —
(і) коне́м не дожене́ш. 1. зі сл. тіка́ти, бі́гти і т. ін. Дуже швидко. Біжать літа й конем не доженеш (Легенди..). коне́м не догна́ти. Тікає (фашист) — конем не догнати (О. Гончар). 2. кого. Хто-небудь дуже швидкий, прудкий, швидко бігає.
Фразеологічний словник української мови
-
догнати —
ДОГНА́ТИ кого, що (рухаючись, наблизитися до того, хто (що) пересувається попереду), НАЗДОГНА́ТИ, ЗДОГНА́ТИ, НАГНА́ТИ, НАСПІ́ТИ, ДОСПІ́ТИ рідше, УГНА́ТИСЯ (ВГНА́ТИСЯ) за ким-чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ (ВГАНЯ́ТИСЯ) за ким-чим, розм., ДОГОНИ́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
-
догнати —
ДОГНА́ТИ див. доганя́ти¹.
Словник української мови в 11 томах
-
догнати —
Догнати см. доганяти.
Словник української мови Грінченка