долітце —
ДОЛІТЦЕ́, я́, с. Зменш, до долото́. Стукало долітце по сливовій червоній колодці — виконував Андрій замовлення для церкви, іконостас робив (Іваничук, Не рубайте… 1961, 73).
Словник української мови в 11 томах
долітце —
Долітце, -ця с. ум. отъ долото.
Словник української мови Грінченка