домниця

до́мниця

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. домниця — -і, ж. У давнину – топильна піч із горловиною вгорі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. домниця — ДО́МНИЦЯ, і, ж. У давнину — плавильна піч з горловиною вгорі. Чоловіки робили з твердої червоної глини домниці з горловиною вгорі, з дірками для сопел в денцях, засипали туди впереміж з вугіллям руду, накладали під домниці сухих дров (Скл., Святослав, 1959, 94).  Словник української мови в 11 томах