Орфографічний словник української мови

допорати

допо́рати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. допорати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Закінчити яку-небудь роботу (про прибирання, збирання урожаю, доглядання худоби і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. допорати — ДОПО́РАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Закінчити яку-небудь роботу (про прибирання, збирання урожаю, доглядання худоби і т. ін.). Треба ниву допорати (Граб., I, 1959, 523).  Словник української мови в 11 томах
  3. допорати — Допорати, -раю, -єш сов. в. доперти, -пру, -реш, гл. Дотаскивать, дотащить. Пшона мішок.... коли б хто поміг доперти до хутора. К. ЧР. 356. --------------- Допорати, -раю, -єш гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у.  Словник української мови Грінченка