Орфографічний словник української мови

допустити

допусти́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. допустити — див. допускати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. допустити — допусти́ти: ◊ як Бог допу́стит, то й сухе́ де́рево пу́стит → Біг  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. допустити — Вже, як Бог допустить, то і суха верба розпустить. Навіть найбільш неможливе, стає можливим при Божій помочі. Як Господь Бог допустить, то і вовк з зубів пустить. Божа поміч поконує усі труднощі та ратує з небезпеки.  Приповідки або українсько-народня філософія
  4. допустити — ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ) перев. із спол. що (мати певну думку), ДУ́МАТИ, ГАДА́ТИ, ПОМИШЛЯ́ТИ, ПОКЛАДА́ТИ, МИ́СЛИТИ розм.; ДОПУСКА́ТИ, ПРИПУСКА́ТИ (вважати за можливе). — Док.: поду́мати, поми́слити, покла́сти, допусти́ти, припусти́ти.  Словник синонімів української мови
  5. допустити — ДОПУСТИ́ТИ див. допуска́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. допустити — Допустити см. допускати.  Словник української мови Грінченка