дорівнювати

дорі́внювати 1

дієслово недоконаного виду

ставити в ряд; вважати рівним, однаковим

дорі́внювати 2

дієслово недоконаного виду

бути рівним, величиною відповідати чомусь

Значення в інших словниках

1. дорівнювати — (до кого) прирівнювати, рівняти <�ототожнювати> з; (чому) бути рівним.  Словник синонімів Караванського
2. дорівнювати — [доур’іўн'уватие] -н'уйу, -н'уйеиш  Орфоепічний словник української мови
3. дорівнювати — «Два та один рівняється трьом», — помилково кажуть інколи, забуваючи, що дієслово рівнятись Має в українській мові інше значення, ніж те, що йому в Цій фразі надають.  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
4. дорівнювати — I -юю, -юєш, недок., дорівняти, -яю, -яєш, док., перех., до кого – чого. Ставити в один ряд із ким-, чим-небудь, вважати рівним, однаковим щодо якості і т. ін. з кимось, із чимось. II -ює, недок., чому. Бути рівним, величиною відповідати чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дорівнювати — ДОРІ́ВНЮВАТИ (бути рівним, величиною відповідати чомусь), РІВНЯ́ТИСЯ рідше, ВИНО́СИТИ зах. Населення України дорівнює кількості населення найбільших держав Європи (з журналу); Так життя своє прожити...  Словник синонімів української мови
6. дорівнювати — ДОРІ́ВНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ДОРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., до кого — чого. Ставити в один ряд з ким-, чим-небудь, вважати рівним, однаковим щодо якості, достоїнства з кимось, з чимось. — Що?! Так ти мене до Сагайдака дорівнюєш, дурню нещасний?!...  Словник української мови в 11 томах