Орфографічний словник української мови

дряпіжка

дряпі́жка 1

іменник жіночого роду

грабіж

дряпі́жка 2

іменник чоловічого роду, істота

грабіжник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дряпіжка — див. драпіжка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дряпіжка — ЗДИ́РНИК розм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь), ДРАПІ́ЖНИК (ДРЯПІ́ЖНИК) розм., ДРАПІ́КА (ДРЯПІ́КА) розм., ДРАПІ́ЖКА (ДРЯПІ́ЖКА) розм., ДЕРІ́Й розм., ДЕРУ́Н розм.  Словник синонімів української мови
  3. дряпіжка — ДРЯПІ́ЖКА див. драпі́жка.  Словник української мови в 11 томах