Значення в інших словниках
-
дрібний —
дрібний – мілкий Слово дрібний передає значення “малий за розміром, обсягом”, “невеликий на зріст; юний”. Дрібна рибка, дрібний дощ, дрібні діти. “Зорі між дрібними хмарками наче таночки заводять” (Леся Українка).
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
дрібний —
-бна, -бне і дрібен, -бна, -бне. 1》 Малий розміром, об'ємом. || Невеликий на зріст; молодий віком. 2》 Малий, незначний щодо вартості (про гроші). 3》 Який складається з малих однорідних частинок, предметів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дрібний —
див. низький
Словник синонімів Вусика
-
дрібний —
дрі́бна́ пта́шка. Той, хто не займає значного становища в суспільстві. Пивовар.. окидає гостя досвідченим оком, яке його ніколи не зраджувало.— Дрібна пташка (З журналу). ко́тяться / покоти́лися дрібні́ (рясні́, пеку́чі і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
-
дрібний —
ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт.
Словник синонімів української мови
-
дрібний —
Дрі́бни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дрібний —
ДРІБНИ́Й, ДРІ́БЕН, бна́, бне́. 1. Малий розміром, об’ємом. Зорі між дрібними хмарками наче таночки заводять (Л. Укр., І, 1951, 163); Крем’яхи стукались об стінки ступки, відскакували, розколювалися на дрібніші камінчики (Донч.
Словник української мови в 11 томах