Орфографічний словник української мови

дрібняк

дрібня́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дрібняк — [др'ібн’ак] -н'ака, м. (на) -н'аку, мн. -н'аки, -н'ак'іў  Орфоепічний словник української мови
  2. дрібняк — ДРІБНЯ́К, у́, ч. Подрібнений мінерал. Буре вугілля – продукт відносно неглибоких перетворень вихідної органічної речовини; це крихка маса бурого або коричневого кольору – від дрібняку до великих шматків (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. дрібняк — ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт.  Словник синонімів української мови