Орфографічний словник української мови

дуаєн

дуає́н

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дуаєн — -а, ч. Особа, яка очолює дипломатичний корпус в якійсь країні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дуаєн — ДУАЄ́Н, а, ч. Особа, яка очолює дипломатичний корпус у якій-небудь країні. Особливістю положення нунціїв, які акредитовані в багатьох католицьких країнах, є те, що вони стають дуаєнами незалежно від часу вручення вірчих грамот (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах