Орфографічний словник української мови

дублянка

дубля́нка

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дублянка — -и, ж., розм. Кожух із дублених овечих шкур.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дублянка — див. кожух  Словник синонімів Вусика
  3. дублянка — КОЖУ́Х (довгий, перев. не покритий тканиною верхній одяг з великим коміром, пошитий звичайно з овечої шкури хутром наспід), ДУБЛЯ́НКА, ЛИНТВА́Р діал.; КОЖУША́НКА, БАЙБАРА́К (покритий сукном); КОЖУ́ШО́К, КОЖУШИ́НА, КОЖАНО́К діал.  Словник синонімів української мови
  4. дублянка — ДУБЛЯ́НКА, и, ж., розм. Кожух з дублених шкір.  Словник української мови в 11 томах