Орфографічний словник української мови

дуплет

дупле́т

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дуплет — -а, ч. 1》 У більярдній грі – удар, від якого куля, зачеплена іншою, ударяється спочатку об борт, а потім потрапляє в лузу. 2》 мисл. Те саме, що дублет 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дуплет — дупле́т (від франц. double – подвоєний) 1. У більярдній грі удар шаром в інший шар, що, вдарившись об борт, відскакує і потрапляє в лузу. 2. Два швидкі послідовні постріли з двоствольної мисливської рушниці.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. дуплет — ПО́СТРІЛ, СТРІЛ розм., ВИ́СТРІЛ розм. рідше; ДУПЛЕ́Т, ДУБЛЕ́Т (одночасний з обох стволів мисливської рушниці). Напружуєшся, наче лучник за мить перед пострілом (Ю.  Словник синонімів української мови
  4. дуплет — ДУПЛЕ́Т, а, ч. 1. У більярдній грі — удар, при якому куля, зачеплена іншою, ударяється спочатку об борт, а потім попадає в лузу. У кожного з партнерів був свій звичай у грі. Містер Ейбл полюбляв старі, класичні прийоми, з..  Словник української мови в 11 томах