дурепа —
ДУРЕ́ПА, и, ж., зневажл. Розумове обмежена, тупа жінка. На його нещастя, баба виявилась цілковитою дурепою (Ю. Янов., І, 1958, 538); Варвара усміхнулася в темряві..
Словник української мови в 11 томах
дурепа —
Дурепа, -пи ж. Дура, дурища. КС. 1883. ІІ. 389.
Словник української мови Грінченка