Значення в інших словниках душеубогий — ДУШЕУБО́ГИЙ, а, е, рідко. З убогою, мізерною душею. Брати його, ученики, Нетвердії, душеубогі, Катам на муку не дались, Сховались, потім розійшлись (Шевч., II, 1953, 322). Словник української мови в 11 томах