Орфографічний словник української мови

дюна

дю́на

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дюна — Піщаний горб, з. г. надма; п! ГОРБ.  Словник синонімів Караванського
  2. дюна — Дюна — dune — Düne – пагорб навіяного вітром піску. За кордоном Д. – загальний термін для всіх форм рельєфу пісків, які створені діяльністю вітру.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. дюна — див. дюни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дюна — Надма  Словник чужослів Павло Штепа
  5. Дюна — (Dunant) Джейн Генрі, 1828-1910, швейцарський філантроп і пацифіст; публіцист; ініціатор і співзасновник Червоного Хреста (1864); 1901 — перша Нобелівська премія миру (спільно з Ф. Пассі).  Універсальний словник-енциклопедія
  6. дюна — Дю́на, -ни; дю́ни, дюн  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дюна — ДЮ́НА див. дю́ни.  Словник української мови в 11 томах