діловито —
Присл. до діловитий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
діловито —
ДІЛОВИ́ТО. Присл. до ділови́тий. Становий діловито давав останні вказівки, стежив за паропроводом, за робітниками (Ле, Опов. та нариси, 1950, 387); Спиниться Зінька і стежить, як дятел, вчепившись ніжками за дубову кору, діловито й сильно...
Словник української мови в 11 томах