Орфографічний словник української мови

дірчатий

дірча́тий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дірчатий — -а, -е. Те саме, що дірчастий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дірчатий — див. дірявий  Словник синонімів Вусика
  3. дірчатий — ДІРЯ́ВИЙ (з діркою, з дірками), ДІРЧА́СТИЙ, ДІРЧА́ТИЙ, ДРА́НИЙ розм., ДІРКУВА́ТИЙ розм., ДІРЧА́ВИЙ розм., ДІРКА́ТИЙ розм. Дірявого мішка не наповниш (прислів'я); Дірчасте листя; — Цинкове відро у мене зовсім зносилося. Дірчате було, як решето (І.  Словник синонімів української мови
  4. дірчатий — ДІРЧА́ТИЙ, а, е. Те саме, що дірча́стий. Дірчате було [відро], як решето (Цюпа, Назустріч.., 1958, 206).  Словник української мови в 11 томах