Орфографічний словник української мови

егіда

егі́да

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. егіда — бук. щит Зевеса; П. захист, заступництво, протекція, охорона, оборона, опіка.  Словник синонімів Караванського
  2. егіда — -и, ж. У давньогрецькій міфології – назва щита бога Зевса. Під егідою чиєюсь — під захистом, заступництвом кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. егіда — Опіка  Словник чужослів Павло Штепа
  4. егіда — егі́да [від грец. αίγίς (αιγίδος) – шкіра кози; вихор, буря] 1. В давньогрецькій міфології щит Зевса. 2. Переносно – під егідою – під захистом, наглядом, під покровительством.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. егіда — Егі́да, -ДН (гр., захист; від вл. ім. Егі́да)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. егіда — ЕГІ́ДА, и, ж. У грецькій міфології — назва щита бога Зевса. ◊ Під егі́дою чиєю — під захистом, заступництвом кого-, чого-небудь. Створені під егідою США агресивні воєнні блоки раз у раз переживають стан кризи (Програма КПРС, 1961, 28).  Словник української мови в 11 томах
  7. егіда — рос. эгида (від грец. aigis — шкіра кози; вихор, буря) — 1. У давньогрецькій міфології щит Зевса. 2. Переносно — під покровительством, під патронажем, під захистом.  Eкономічна енциклопедія